Топ-100
Back

ⓘ Зарубинецька культура - одна з головних археологічних культур України періоду Залізної доби. Територія розповсюдження зарубинецької культури - басейни Припяті, ..



Зарубинецька культура
                                     

ⓘ Зарубинецька культура

Зарубинецька культура - одна з головних археологічних культур України періоду Залізної доби.

Територія розповсюдження зарубинецької культури - басейни Припяті, середнього і частково верхнього Дніпра. Час - приблизно з 200 року до н. е. до 200 року н. е. Її було відкрито у 1899 і засвідчено понад 500 памятками, розміщення яких охоплює простір від Припяті й Подесення до Середнього Подніпровя.

                                     

1. Загальний опис

Зарубинецьку культуру відкрив у 1899 р. Вікентій Хвойка, виявивши могильник з тілоспаленням на Батуровій Горі поблизу с. Зарубинці Канівського району Черкаської області. Крім Зарубинецького могильника, В. Хвойка виявив ще кілька подібних могильників у Придніпровї: м. Ржищеві, селах Віта, Пищальники, Пухівка, Погреби, Бортничі, Вишеньки.

На цих територіях було досліджено залишки безкурганного могильника. Серед супровідного інвентарю були виявлені бронзові фібули і специфічна кераміка. Усі ці памятки відносять до III ст. до.н. е. Ця культура поширилась на Припятському Поліссі, верхнього і Середнього Подніпровя у кінці I тис до.н. е початку I тис.н. е.

Зарубинецька культура відома великими неукріпленими поселеннями. Вони розташовувались на мисах річок, ярах або на "надзаплавних терасах". Їх площа займала в середньому близько двох гектарів. Цій культурі були притаманні заглиблені в землю житла, що мали площу 18-20 метрів квадратних. При споруджені було використано техніку деревяно-каркасного будівництва. Двосхилі дахи покривали соломою, очеретом або жердинами. Джерелом тепла в житлах були відкриті вогнища.

Населення вело осілий спосіб життя. У вжитку у зарубинців було залізо, яке вони самі ж і видобували. Серед знарядь праці, виготовлених з цього матеріалу, були знайдені серпи і коси, що свідчить про землеробський спосіб господарства. Мешканці цих поселень вирощували просо, пшеницю-двозернянку, ячмінь. Проте займались і скотарством - вирощували й розводили корів, свиней, коней, дрібну рогату худобу. Також існувало певне поняття про полювання і риболовлю.

У поселеннях зарубинців виготовляли кераміку, використовуючи гончарний круг ручного типу. Готовий посуд випалювали. Ювелірні вироби виготовляли з привізної бронзи, з льону і коноплей - тканини. Про існування ткацтва свідчать знайдені піднімальні грузила для ткацького верстата.

Для Зарубинецької культури були характерні ґрунтові безкурганні поховання: тіла спалювали в особливих урнах або ямах, існував спеціальний поховальний інвентар. Також відомі випадки трупопокладення, проте зустрічаються вони доволі рідко.

                                     

2. Дослідження зарубинецької культури

Важливе значення для вивчення зарубинецької культури мали розкопки великого могильника, розташованого на околицях м. Києва, у селі Корчуватому, що проводились у 1940 - 1941 рр. У післявоєнні роки у Середньому Придніпровї досліджувалися поселення в Києві, поблизу сіл Пирогів, Великі Дмитровичі, Зарубинці, в околицях м. Канева, поблизу сіл Сахнівка Сахнівські поселення, Межиріч, Лютіж археологічна памятка та ін., могильники неподалік від сіл Суботів, Пирогів, Хотянівка.

На території Верхнього Придніпровя, між гирлами Березини та Сожу, на початку 1950-х років були виявлені численні зарубинецькі памятки. У поселеннях і могильниках на берегах Припяті було виявлено близько 40 памяток. Методом розкопок було повністю досліджено могильники Велемичі І та II, значні роботи проведено на могильниках Воронине, Черськ, Отвержичі, Ремель.

Зарубинецькі памятки в басейні Південного Бугу, а також Дністра належать до пізніх проявів зарубинецької культури.

                                     

3. Етнічна приналежність зарубинецької культури

Перший дослідник зарубинецьких памяток, Вікентій Хвойка, вважав їх словянськими, місцевими за своїм походженням. На його думку, вони становили собою проміжну ланку між памятками ранішньої скіфської доби і пізньої черняхівської культури.

До думки Вікентія Хвойки приєдналися Олександр Спицин, Микола Біляшівський та інші. Проти неї виступили західноєвропейські дослідники. Наприклад, німецькі археологи П.Рейнеке і К.Такенберг проголосили зарубинецькі памятки приналежними до памяток германських племен, що зявилися на Подніпровї внаслідок переселення. Французький вчений Дешеле вважав Зарубинці кельтською памяткою. Проте усі ці припущення так і лишились недоведеними.

Більшість вчених поділяє. Вважається, що зарубинецька культура має не одне, а три джерела: місцеву культуру скіфського часу правобережної лісостепової смуги України та елементи припятсько-поліської і латенської культур.

Зарубинецька культура має чітко виражені локальні особливовсті. Так, середньодніпровський локальний варіант відрізняється виразними рисами культури місцевих племен пізньоскіфського часу. На думку Бориса Рибакова, зарубинецька культура є продовженням прасловянської пізньоскіфської пізньосколотської культури, носії якої під впливом несприятливих обставин, що склались після сарматського вторгнення в степи Північного Причорноморя, були вимушені мігрувати з лісостепів у лісову зону у верхівях Дніпра.



                                     

4. Спорідненість з іншими культурами

У західній половині словянських територій одночасно з зарубинецькою існувала пшеворська культура. Сарматського ярма там не було, тому ця культура й була більш повнокровною, на відміну від зарубинецької. Разом ці культури формують один археологічний комплекс.

Зарубинецька культура, як і її наступниця Черняхівська культура, потрапила під впливи інших культур: кельтської Латенської культури, культури степових скіфів і сарматів. Згодом на неї вплинула культура цивілізації Римської імперії на Дунаї. Вплив Скіфсько-сарматської цивілізації був особливо помітний у гончарстві, виготовленні зброї, способі ведення домашнього господарства і орнаментації.

Носії культури займалися сільським господарством, скотарством і мисливством. Відомо про торгівлю шкурами диких звірів з містами Причорноморя. Небіжчиків спалювали і вкладали попіл в урни і ями.

Про переважно словянську етнічну належність свідчать стародавні словянські назви річок, що не змінювались з часом гідроніми. Також можливі іноземні елементи. Так бастарни, народ який був згаданий у класичній літературі, відповідає територіально і у часі Зарубинецькій культурі. Досі немає цілковитої впевненості у тому, якою мовою цей народ розмовляв, але більшість дослідників схиляється скоріш до балтійської, аніж до германської мови.

З 200 року культура населення зазнала значних змін. Це було повязано, на думку деяких дослідників, з приходом германського народу готів з території сучасної Польщі. Територія Зарубинецької культури стала частиною Готської держави, яка археологічно характеризується Черняхівською культурою. Цю думку обґрунтував Борис Рибаков у монографії "Язичництво давньої Русі".

                                     

5. Джерела та література

  • Проблемы этногенеза славян. Академія Наук Української РСР/ Інститут археології, Київ, 1978. рос.
  • С. П. Пачкова. Зарубинецька культура // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій голова та ін. ; Інститут історії України НАН України. - К.: Наукова думка, 2005. - Т. 3: Е - Й. - С. 279. - 672 с.: іл. - ISBN 966-00-0610-1.
  • Винокур І., Телегін Д., Археологія України. Київ 1994.
  • J.P.Mallory, Zarubintsy Culture. Encyclopedia of Indo-European Culture. - Fitzroy Dearborn, 1997. англ.
  • С. П. Пачкова. Зарубинецька культура // Енциклопедія сучасної України: у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба. Історичні витоки українського народу. - Київ, 2005. − 208 с.
Бесплатно и без рекламы
не нужно скачивать или устанавливать

Pino - логическая онлайн игра, в основе которой находится тактика и стратегия. Это ремикс на шахматы, шашки и уголки. Игра развивает воображение, концентрацию внимания, учит решать поставленные задачи, планировать свои действия и логически мыслить. Не важно сколько у вас фишек, главное как они размещены!

интеллектуальная игра онлайн →