Топ-100
Back

ⓘ Національна академія наук України. Національна академія наук Украини - вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень ..



Національна академія наук України
                                     

ⓘ Національна академія наук України

Національна академія наук Украини - вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні.

                                     

1. Склад

У складі НАН України станом на початок 2017 року діють 163 наукові установи та 46 організацій дослідно-виробничої бази. Загальна кількість працівників у НАН України станом на 01.01.2019 року становила 29870 осіб, зокрема 15310 наукових працівників. Серед них 2367 доктори наук та 6746 кандидатів наук. Середній вік наукових працівників становив 52.3 року, докторів наук - 65 років, кандидатів наук - 50.6 року. Станом на 01.01.2019 року до складу НАН України входять 189 дійсних членів академіків, 386 члени-кореспонденти та 96 іноземних членів.

                                     

2. Історія

Українську академію наук засновано за указом гетьмана Павла Скоропадського 14 листопада 1918 року. Її було створено самоврядною установою, яка одразу складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічний та Акліматизаційний сади, Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, бібліотека, друкарня та архів. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою. Статут підкреслював загальноукраїнський характер УАН: її дійсними членами могли бути не тільки громадяни Української Держави, але й українські вчені Західної України що тоді входила до складу Австро-Угорщини. Іноземці теж могли стати академіками, але за постановою 2/3 дійсних членів УАН. Президію та перших академіків по три на відділ призначив уряд, у подальшому членів мали обирати ці академіки.

Перше спільне зібрання 27 листопада 1918 обрало президентом УАН професора Володимира Вернадського, а неодмінним секретарем - Агатангела Кримського. Гетьманський уряд виділив кошти для організації перших науково-дослідних кафедр, інститутів та інших установ академії. У перший рік діяльності Академія складалася з трьох наукових відділів - історико-філологічного, фізико-математичного і соціальних наук, які охоплювали 3 інститути, 15 комісій і національну бібліотеку.

Більшовицький уряд УРСР підтвердив заснування УАН, визначивши її структуру і фінанси. Вже 1921 року відбулося перше скорочення наукових співробітників ВУАН. Декретом від 14 червня 1921 року Рада Народних Комісарів УСРР схвалила "Положення про Всеукраїнську Академію наук", згідно з яким Академія визнавалася найвищою науковою державною установою республіки і підпорядковувалася наркомату освіти. ВУАН поділялася на 3 відділи, кожен з яких мав у своєму складі кафедри, інститути або комісії. Ці наукові центри створювалися навколо одного з академіків ВУАН і сприяли зосередженню зусиль науковців довкола певного наукового напрямку чи проблеми. Такі центри були автономними та самостійно визначали напрям власних досліджень. Сама Академія не мала жорсткої ієрархічної структури.

Таке становище зберігалося до кінця 1920-х років, поки радянський уряд не прибрав залишки автономії через втручання у процедуру виборів керівництва Академії. 1934 року внаслідок реорганізації відділи були фактично ліквідовані. У лютому 1936 ВУАН перейменували в АН УРСР. РНК УРСР затвердила новий статут АН УРСР, за яким вищим органом академії стали Загальні збори, основними осередками науково-дослідної роботи - її наукові інститути. Після перейменування Академія стала не національною, а територіальною науковою установою. Її знову поділено на три відділи: суспільних наук, математично-природничий і технічний. 1938 року Другий відділ поділено на фізико-математичний і біологічний.

На початок 1941 у складі АН УРСР існувало 26 інститутів. У них працювало 3092 співробітники, серед яких 60 академіків, 66 членів-кореспондентів, 164 доктори і 325 кандидатів наук. Інститути розміщувалися в Києві, Харкові, Дніпрі та Львові.

Під час Німецько-радянської війни інститути були евакуйовані в 1941 році. Більшість інститутів та Президія АН УРСР переїхали до Уфи, Інститут електрозварювання - до Нижнього Тагіла, інші установи - до Свердловська нині Єкатеринбурга, Челябінська, Златоуста та інших міст СРСР. Зусилля академії були спрямовані на подання допомоги фронту і тилу. Першочергове місце посіли наукові розробки в галузі оборонної промисловості, поліпшення методики лікування поранених тощо. В березні 1944 почалась реевакуація інститутів АН УРСР до Києва.

До 1960 були створені 20 нових інститутів всього існувало 44. У 1954 засновано Кримський філіал АН УРСР. У 1956 році створено Донецький науковий центр АН УРСР, а згодом і інші центри: Західний, Харківський, Південний та Дніпропетровський. На 1977 рік АН УРСР мала 121 дійсного члена і 175 членів-кореспондентів. Три її секції охоплювали 11 відділів і 82 наукові установи. У 1980-х роках більшість наукових співробітників Академії була зосереджена у Секції фізико-технічних і математичних наук у 1986 - 76 % працівників, у Секції хіміко-технологічних і біологічних наук 19 %, у Секції суспільних наук 5 %. Загальна кількість наукових співробітників зросла до 15 340. Разом із прогресом у фізичних і технічних науках проводилося фальшування історії АН УРСР, приховувалися з ідеологічних причин імена видатних науковців.

Після досягнення незалежності НАН України постала перед значними фінансовими труднощами. Неможливість купувати обладнання і реактиви, низька оплата роботи науковця, відсутність держзамовлення для практично-орієнтованих досліджень спонукала тисячі співробітників НАН залишити Україну чи науку. З іншого боку, перед вченими, особливо в галузі гуманітарних наук, розкрилися великі перспективи творчої праці. Юристи, історики, соціологи, економісти взяли активну участь у процесах державотворення. Якісно поліпшилися умови спілкування і взаємодії вчених із колегами за кордоном.

У березні 2020 року стало відомо, що на вибори Президента Національної академії наук України, які мають відбутися 16 квітня, свої кандидатури подали Владислав Гончарук, Сергій Комісаренко, Володимир Семиноженко, Анатолій Загородній та Богдан Данилишин. Борис Патон вирішив залишити посаду Президента НАН України.

Після смерті Патона 19 серпня, 7 вересня 2020 року Президія НАН України призначила Володимира Горбуліна виконувачем обовязків президента Національної академії наук України до обрання президента НАН України.

7 жовтня загальні збори НАН України обрала президентом Анатолія Загороднього, віддавши йому 426 голосів з 634 виявлених у виборчих урнах бюлетенів. На посаду також претендували хімік Владислав Гончарук, біохімік, імунолог Сергій Комісаренко і матеріалознавець Володимир Семиноженко

                                     

2.1. Історія Емблема, логотип

У НАН України є офіційний логотип. У логотипі використано гілки плодових кущів і силует фасаду будівлі Президії НАН України. Внизу зазначено рік заснування академії - 1918.

                                     

3.1. Структура НАН України Загальні збори

Найвищим керівним органом НАН України є Загальні збори її членів. Станом на листопад 2013 року до складу НАН України входять 199 дійсних членів академіків, 366 членів-кореспондентів та 108 іноземних членів.

Дійсними членами НАН за її статутом можуть бути обрані науковці, які зробили видатний внесок у розвиток певного напрямку науки. Членами-кореспондентами НАН обирають вчених, які збагатили науку визначними здобутками. У жодних нормативних документах НАН немає уточнення щодо сутності "видатного внеску" чи "визначних здобутків". Іноземними членами НАН можуть бути обрані науковці, які є громадянами інших держав, наукові праці яких визнані міжнародним співтовариством та які здійснили внесок у розвиток міжнародних звязків НАН України. Члени НАН України обираються довічно.

                                     

3.2. Структура НАН України Президія

У період між сесіями Загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює Президія НАН України, яка обирається Загальними зборами строком на пять років. До Президії входять президент НАН, віце-президенти, академіки-секретарі відділень наук і голови регіональних наукових центрів. До нинішнього складу Президії НАН України входить 36 осіб. На виборах у квітні 2009 року було обрано 35 осіб: президент Борис Патон, перший віце-президент Анатолій Шпак, три віце-президенти Антон Наумовець, Віталій Походенко та Валерій Геєць, головний учений секретар Анатолій Загородній, 13 академіків-секретарів відділень та один в.о. академіка-секретаря, 6 голів регіональних наукових центрів та 9 інших членів Президії. Загальні збори НАН України у квітні 2010 року додатково обрали членом Президії НАН України Бориса Гриньова. У засіданнях також беруть участь з правом дорадчого голосу три виконуючі обовязки членів Президії та 13 радників Президії НАН України.



                                     

3.3. Структура НАН України Президент

Президент Національної академії наук України обирається Загальними зборами НАН України з числа дійсних членів НАН України таємним голосуванням простою більшістю голосів. Правовий статус Президента НАН України регулюється Статутом НАН України.

                                     

3.4. Структура НАН України Структура відділень

У Національній академії наук діють 3 секції, що обєднують 14 відділень наук:

  • Відділення фізики і астрономії.
  • Відділення механіки.
  • Відділення інформатики.
  • Відділення наук про Землю.
  • Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства.
  • Секція фізико-технічних наук.
  • Відділення фізико-технічних проблем енергетики.
  • Відділення математики.
  • Відділення ядерної фізики та енергетики.
  • Відділення загальної біології.
  • Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології.
  • Відділення хімії.
  • Секція хіміко-технологічних і біологічних наук.
  • Відділення літератури, мови та мистецтвознавства.
  • Секція суспільних наук.
  • Відділення економіки.
  • Відділення історії, філософії та права.

Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них інші наукові установи. Вони діють на підставі власних статутів, затверджених і зареєстрованих у НАН України.

Дослідно-виробнича та конструкторська база Академії охоплює дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, інженерні та обчислювальні центри. При установах НАН України функціонують малі та спільні підприємства, які сприяють комерціалізації результатів наукових досліджень. За активної участі установ НАН України працюють 8 технопарків, на які законодавчо поширено спеціальний режим інноваційної та інвестиційної діяльності.

До структури Академії входить Національний науково-природничий музей, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, яка є депозитарієм ООН і фонди якої містять близько 15 млн одиниць зберігання, та Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Академія має видавництва "Наукова думка" і "Академперіодика".



                                     

3.5. Структура НАН України Регіональна структура

У складі НАН України діють 6 регіональних центрів:

  • Західний. Місце перебування керівництва - Львів, налічує 18 установ: Львів 15, Чернівці 2, Ужгород 1.
  • Кримський. Місце перебування керівництва - Сімферополь, налічує 8 установ: Сімферополь 4, Севастополь 3, Керч 1.
  • Придніпровський. Місце перебування керівництва - Дніпро, налічує 7 установ: Дніпро 5, Запоріжжя 1, Кривий Ріг 1.
  • Південний. Місце перебування керівництва - Одеса, налічує 7 установ: Одеса 5, Миколаїв 1, Херсон 1.
  • Донецький. Місце перебування керівництва - Донецьк, налічує 9 установ: Донецьк 7, Луганськ 2.
  • Північно-східний. Місце перебування керівництва - Харків, налічує 17 установ: Харків 15, Суми 1, Полтава 1.

Установи, розташовані в Києві 108 установ, не входять до жодного з регіональних центрів.

                                     

4. Фінансування академії

У 2007 році загальний бюджет НАН України становив 1 951 042.7 тисяч гривень.

Відповідно до проєкту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачалося скорочення на 300 млн гривень обсяг фінансування Національної академії наук України за бюджетною програмою КПКВК 6541230 "Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень". Але 18 квітня 2020 року Президент України підписав Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" який зберігав визначені на 2020 рік обсяги фінансування української академічної науки.

                                     

5. Наукові школи

В Академії сформувалося чимало наукових шкіл. Їх засновниками були видатні вчені-математики Д. О. Граве, М. М. Крилов, М. М. Боголюбов, механіки О. М. Динник і М. О. Лаврентьєв, фізики К. Д. Синельников, Л. В. Шубников, В. Є. Лашкарьов, О. І. Ахієзер, О. С. Давидов, А. Ф. Прихотько, О. Я. Усиков, С. Я. Брауде, геолог П. А. Тутковський, хіміки Л. В. Писаржевський, О. І. Бродський, А. В. Думанський, біологи і медики Д. К. Заболотний, О. О. Богомолець, В. П. Філатов, М. Г. Холодний, І. І. Шмальгаузен, В. В. Моргун. У всьому світі відомі українські школи електрозварювання Є. О. Патона і кібернетики В. М. Глушкова. Набули широкого визнання економічні й гуманітарні школи, які очолювали економісти М. В. Птуха і К. Г. Воблий, історики М. С. Грушевський і Д. І. Яворницький, сходознавець А. Ю. Кримський, мовознавець Л. А. Булаховський, літературознавці С. О. Єфремов і О. І. Білецький.

                                     

6. Видання НАН України

У 1921 - 28 виходили "Звідомлення ВУАН", 1928 - 47 - "Вісті ВУАН", у 1947 - 1991 - "Вісник АН УРСР".

АН УРСР випускала такі періодичні видання: "Доповіді АН УРСР" з 1939, "Український біохімічний журнал", "Мікробіологічний журнал", "Геологічний журнал", "Украинский химический журнал", "Український ботанічний журнал", "Автоматическая сварка", "Украинский математический журнал", "Фізіологічний журнал", "Прикладна механіка", "Український фізичний журнал", "Автоматика", "Економіка Радянської України", "Український історичний журнал", "Слово і час", "Радянське право", "Народна творчість та етнографія", щорічник "Антропологія" 1927 - 1930. Установи НАН України мають широкі міжнародні наукові звязки. Регулярно проводиться обмін друкованими виданнями з усіма країнами народ. демократії, а також з наук. установами та бібліотеками США, Англії, Франції, Японії, Індії та ін. країн.

Серед невиданих значимих праць Біографічний словник українських діячів науки.



                                     

7. Нагороди та відзнаки НАН України

Золоту медаль імені Б. Патона

Заснована у 2020 р. Буде присуджуватися за видатні досягнення у створенні інноваційних науково-технічних розробок, які знайшли широке практичне використання.

                                     

7.1. Нагороди та відзнаки НАН України Золота медаль імені В. І. Вернадського

Найвища відзнака НАН України, яка присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук. Заснована у 2003 р. - в рік 85-річчя створення НАН України на честь першого президента Академії - видатного вченого, академіка В. І. Вернадського. Присуджується щорічно 12 березня - до дня народження В. І. Вернадського дві золоті медалі: одна - вітчизняному вченому і одна - зарубіжному. Докладніше див. Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України та Список лауреатів Золотої медалі імені В. І. Вернадського Національної академії наук України.

                                     

7.2. Нагороди та відзнаки НАН України Золоту медаль імені Б. Патона

Заснована у 2020 р. Буде присуджуватися за видатні досягнення у створенні інноваційних науково-технічних розробок, які знайшли широке практичне використання.

                                     

7.3. Нагороди та відзнаки НАН України Премії імені видатних вчених України

Присуджуються Національною академією наук України на підставі проведених у відповідних відділеннях НАН України конкурсів. Преміями відзначаються вчені, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки і економіки України. Перша з премій видатних учених України Премія НАН України імені О. О. Богомольця була заснована у 1953 р. Станом на 2010 рік існує 73 премії імені видатних учених України Докладніше див. Премії НАН України імені видатних учених України. Премії присуджуються щорічно, проте кожна з них з різною періодичністю в основному раз на 2-3 роки.

                                     

7.4. Нагороди та відзнаки НАН України Почесний доктор Національної академії наук України

Президія НАН України від імені Національної академії наук України присвоює звання "Почесний доктор Національної академії наук України" видатним діячам світової науки, культури, державним та громадським діячам, що зробили вагомий внесок у розвиток науки, суспільний прогрес, забезпечення миру, взаєморозуміння й співробітництва між народами.

                                     

7.5. Нагороди та відзнаки НАН України Відзнаки НАН України

  • Відзнака "За сприяння розвитку науки"
  • Памятна відзнака на честь 100-річчя Національної академії наук України
  • Відзнака для молодих учених "Талант, натхнення, праця"
  • Відзнака "За наукові досягнення"
  • Відзнака "За підготовку наукової зміни"
  • Відзнака "За професійні здобутки"
                                     

8.1. НАН й українське суспільство Сучасний стан НАН

Кількість наукових співробітників НАН України знижувалась упродовж незалежності. Відносно стабільними роками для НАН України були 2000 - 2010 рр. Починаючи з 2010 рр., фінансування НАН України й науки в цілому невпинно погіршувалося. 2015 - 2016 рр., попри зміну влади в Україні, характеризуються подальшим різким зниженням фінансування як академічної так і університетської науки, НАН України та інших галузевих академій наук України. Станом на 1 січня 2015 року в НАН працювало 37447 осіб, з яких 34609 - в наукових установах. За 2014 рік кількість наукових працівників Академії знизилася на 5619 осіб 13 % від попередньої чисельності. До аспірантури у 2014 році прийнято 581 особу, що на 34.2 % менше, аніж у 2009 році.

В звязку з недофінансуванням наукові установі змушені вдаватися до скорочення працівників та переводити працівників на неповний робочий день. Подорожчання комунальних тарифів призвело до того, що наукові установи намагаючись скоротити витрати на електроенергію відключають її на вечірній та нічний час, що призводить до неможливості проведення довготривалих експериментів з фізики, хімії, біології, медицини та ін., що вимагають безперервного живлення приладів. В результаті в 2016 році все це вилилося в найбільш масові за останні десятиліття загальноакадемічні акції протесту працівників установ НАН України 19 квітня 2016 р., друга акція відбулася 15 червня 2016 р.

                                     

8.2. НАН й українське суспільство Представлення розробок НАН України

НАН України регулярно представляє широкій публіці розробки інститутів Академії на різноманітних виставках. Найбільш масові представлення досягнень академічних установ проходять в рамках щорічного "Фестивалю науки" та "Днів науки". З інформацією про діяльність НАН України також можна ознайомитися на офіційному сайті НАН України та на офіційній Facebook сторінці.

                                     

8.3. НАН й українське суспільство На міжнародній арені

НАН України представляє Україну у близько 40 міжнародних організаціях, зокрема Міжнародній раді з науки ICSU, Міжнародній асоціації академій наук МААН, Міжнародному союзі академій гуманітарних та соціальних наук IUA, Всеєвропейській федерації академій наук ALLEA, Міжнародному комітеті з космічних досліджень COSPAR та бере активну участь у діяльності міжнародних наукових обєднань та центрів: Міжнародного інституту прикладного системного аналізу IIASA, Європейської наукової асоціації геофізичних досліджень EISCAT, Європейської організації ядерних досліджень CERN, Обєднаного інституту ядерних досліджень ОІЯД, Стратегічної групи ЮНЕСКО-МАБ з розробки Стратегії цієї програми на найближче десятиліття тощо.

Науковці НАН України є активними учасниками міжнародних наукових програм Європейської комісії, ЮНЕСКО, DFG, CRDF, УНТЦ, МАГАТЕ, НATO. За грантами цих організацій, здобутих на конкурсній основі, реалізуються щорічно понад 400 дослідницьких, координаційних та підтримуючих науковий обмін проектів.

Розвиваються звязки з країнами ЄС та організаціями Європейської комісії, зокрема у рамках участі в програмі ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт 2020", у програмі ЄВРАТОМ. У рамках співпраці з Обєднаним дослідницьким центром Єврокомісії Академія визначена головною організацією з наукового супроводу реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону на території України і проводить відповідну роботу через свої комплексні наукові програми та проекти ЄС.

                                     

8.4. НАН й українське суспільство Критика

Найпрестижніший науковий журнал світу "Nature" в кількох своїх матеріалах критично відгукнувся про сучасний стан НАН України. Діяльність НАН України в даний час журнал оцінює як архаїчну і непродуктивну. У журналі згадується випадок, коли на запит про пріоритети в діяльності Академії був отриманий лише перелік імен і посад усіх нинішніх академіків і лист, в якому говорилося, що академіки самі по собі є пріоритетами Академії. Існують проблеми щодо законного і ефективного використання державного майна в системі НАН України.

                                     

9. 100-річний ювілей

18 травня 2017 року Президент України підписав Указ про відзначення 100-річного ювілею Національної академії наук України, яке заплановане у 2018 році.

10 жовтня 2018 року Національний банк України випустив ювілейні монети зі срібла й нейзильбера приурочені 100-річному ювілею Національної академії наук України.

  • Монети НБУ присвячені НАН України
                                     

10. Література

  • Історія Національної академії наук України, 1956 - 1960 До 100-річчя НАН України / Г. Папакін. - Київ: Українські пропілеї, 2018. - 335 с. - ISBN 966-02-8647-4.
  • І. М. Дзюба. Академія Наук України Національна // Енциклопедія сучасної України. - Київ, 2001. - Т. 1. - С. 250 - 289.
  • Видатні вчені Національної Академії наук України. Особові архівні та рукописні фонди академіків і членів-кореспондентів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського 1918 - 1998: Путівник / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису, Ін-т архівознавства; Редкол. О. С. Онищенко та ін. - К., 1998. - 307 с.
                                     

11. Джерела

  • Ясь О. Ідея академії в українській науковій і громадській думці кінця ХІХ - початку ХХ ст.: тексти та контексти // Український історичний журнал. – 2018. - № 6. - С. 4–32.
  • Ясь О. В. Народження Академії. Коротка хроніка 1918 року, або як це було… // Вісник НАН України. - 2018. - № 11. - С. 5–17.
  • Національна академія наук України: статистичний і наукометричний аналіз ефективності наукового потенціалу / Б. А. Маліцький, О. О. Грачев, О. Н. Кубальський, В. А. Корнілов, В. П. Рибачук, В. І. Хорєвін, Н. Г. Віденіна, Л. Р. Головащенко, Л. П. Овчарова; гол. ред. акад. НАН України В. Л. Богданов; НАН України, ДУ "Інститут дослідж. наук техн. потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва". - К.: Фенікс, 2016. - 228 с., іл. ISBN 978-966136-323-5
  • Шпак А. П., Юркова О. В. Національна академія наук України // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій голова та ін. ; Інститут історії України НАН України. - К.: Наукова думка, 2010. - Т. 7: Мл - О. - С. 244. - 728 с.: іл. - ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Члени-засновники Національної академії наук України: Збірник нарисів / Упоряд. С. В. Кульчицький; Відп. ред. В. А. Смолій; Ін-т історії України НАН України. - К., 1998. - 375 с.
  • Архівні фонди музейних установ гуманітарного циклу Всеукраїнської академії наук 1918 - 1934 рр.: монографія / Л. Іващук ;, 2012. - 916 с. - Джерела з історії науки в Україні. - Бібліогр.: с. 716 - 805 1711 назв. - ISBN 978-966-02-6668
                                     

12. Література

  • Національна академія наук України 1918 - 2018: До 100-річчя від дня заснування /: До 100-річчя НАН України / Г. Папакін. - Київ: Українські пропілеї, 2018. - 335 с. - ISBN 966-02-8647-4.
                                     

13. Посилання

  • Західний науковий центр НАН України і МОН України
  • Систематичний каталог видань ВУАН 1918 - 1929
  • Стаття "Національна академія наук України" в Енциклопедії історії України
  • ВсеУкраїнська академія наук ВУАН // Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. / проф. Є. Онацький. - Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. - Буенос-Айрес, 1966. - Т. 8, кн. XV: Літери Ст - Уц. - С. 1953-1954. - 1000 екз.
  • Ukraine scientists grow impatient for change, by Quirin Schiermeier // Nature, Vol 440 No 7081, 9.03.2006, 132 - 133 / Кірін Шірмайер. Повільний поїзд наближається // Переклад на сайті "Майдан"
  • Quirin Schiermeier. Conflicting laws threaten Ukrainian science. Countrys austerity budget stands in way of law to modernize Soviet-era academy // Nature 531, 18–19 03 March 2016
  • Офіційний сайт НАН України
  • Окремі випуски "Вісті Академії наук УСРР"
Бесплатно и без рекламы
не нужно скачивать или устанавливать

Pino - логическая онлайн игра, в основе которой находится тактика и стратегия. Это ремикс на шахматы, шашки и уголки. Игра развивает воображение, концентрацию внимания, учит решать поставленные задачи, планировать свои действия и логически мыслить. Не важно сколько у вас фишек, главное как они размещены!

интеллектуальная игра онлайн →